Цього року Міжнародна організація праці присвячує свою кампанію впливу штучного інтелекту та діджиталізації на безпеку та здоров’я працівників на роботі.

Сучасні технології змінюють підходи до управління професійними ризиками. Штучний інтелект та цифрові інструменти допомагають не лише виявляти небезпеки, а й прогнозувати нещасні випадки, запобігати травматизму та зменшувати вплив шкідливих факторів. Водночас діджиталізація породжує нові виклики — етичність використання даних, захист персональної інформації, ризик алгоритмічної дискримінації та стирання меж між роботою і особистим життям.

В умовах воєнного стану в Україні це питання набуває особливої актуальності, оскільки технології можуть допомогти зменшити ризики для працівників критичної інфраструктури, стратегічних виробництв, будівельних майданчиків та секторів, що забезпечують обороноздатність країни.

Минулого року Держпраці започатковано конкурс на тему «Інноваційні та цифрові рішення для забезпечення безпеки на роботі». Завдяки цьому підприємства поділитися своїм досвідом та досягненнями у впровадженні в охорону праці інноваційних технологій, що сприяло популяризації позитивних практик, реалізованих роботодавцями.

Від роботизованих систем до віртуального навчання — штучний інтелект і цифрові інструменти відкривають нові можливості для підвищення рівня безпеки на роботі.

Автоматизація небезпечних процесів. Роботизовані системи виконують операції в умовах підвищеної небезпеки, зменшуючи ймовірність травмування працівників. Зокрема, дрони та автоматизовані механізми використовуються на виробництвах і у будівництві для моніторингу стану об’єктів та виконання небезпечних завдань.

Смарт-інструменти та системи моніторингу. Інтелектуальні датчики, що контролюють рівень шкідливих речовин у повітрі, температуру, вологість та інші фактори, дозволяють оперативно реагувати на потенційні загрози. У воєнний час такі системи особливо важливі для підприємств, що працюють з небезпечними речовинами або в зонах підвищеного ризику.

Віртуальна та доповнена реальність. Використання VR (Virtual Reality) і AR (Augmented Reality) технологій, які змінюють спосіб взаємодії людини з цифровим контентом, допомагає навчати працівників, моделювати аварійні ситуації та розробляти ефективні заходи реагування. Це особливо актуально для підготовки персоналу в умовах обмеженого доступу до навчальних центрів під час війни.

Алгоритмічне управління роботою. ШІ-алгоритми дозволяють оптимізувати робочі процеси, запобігати перевтомі та оцінювати ризики перевантаження персоналу. Проте важливо, щоб такі алгоритми не порушували права працівників, зокрема у питаннях контролю за виконанням завдань та оцінки продуктивності.

Нові формати зайнятості та цифрові платформи. Дистанційна робота та цифрові платформи праці стали невід’ємною частиною трудових відносин, зокрема під час війни.

Роботодавці, впроваджуйте новітні технології — дбайте про безпеку кожного працівника!

День охорони праці вже близько – і ми готуємо для вас особливі події, які поєднають креативність, таланти, інновації та прагнення до безпечного робочого середовища.

Минулого року конкурс «Мистецтво безпеки праці» отримав схвальні відгуки та довів свою актуальність. Тож цього року він повертається – у новому форматі, з новими ідеями та глибшим змістом.

Готуйтеся до чогось яскравого, несподіваного та натхненного!

Деталі зовсім скоро — стежте за нашими оновленнями!

European Agency for Safety and Health at Work's (EU-OSHA) зазначає, що молоді працівники частіше травмуються через брак досвіду та недостатнє навчання. 50% нещасних випадків з молодими працівниками трапляються у перші 6 місяців їхньої роботи.

Статистика свідчить, що молодь віком від 18 до 24 років частіше травмується на роботі, ніж їхні старші колеги. Вони часто опиняються в таких умовах праці, що загрожують їхньому здоров’ю та можуть призвести до професійних захворювань — як у молодому віці, так і пізніше.

Молоді працівники часто не мають достатнього досвіду, а також не до кінця сформовані фізично й психологічно. Вони можуть недооцінювати ризики, з якими стикаються. До чинників, що підвищують рівень небезпеки для молоді, належать:

недостатній рівень навичок та професійної підготовки;

необізнаність щодо своїх прав і обов’язків роботодавця;

відсутність упевненості ставити запитання або говорити про наявні порушення;

небажання роботодавців визнавати, що молоді працівники потребують додаткового захисту.

Пам’ятай: твоє завтра починається з безпечного сьогодні!

Біль у спині, втома очей, затерплі руки, знижена концентрація – усе це можуть бути наслідки неякісно організованого робочого місця. Саме ці «дрібниці» часто стають причиною професійних захворювань, зростання кількості лікарняних днів і зниження продуктивності праці.

За даними дослідження Health and Safety Executive (HSE), понад 30% працівників в офісному та промисловому середовищі регулярно відчувають дискомфорт, пов’язаний з умовами праці. Це не лише питання зручності, а реальний фактор впливу на здоров’я та ефективність персоналу.

Чому ергономіка має ключове значення:

- зменшення ризику травм і хронічних розладів;

- оптимізація продуктивності працівників;

- формування безпечного та комфортного робочого середовища;

- зниження плинності кадрів та витрат на охорону здоров’я.

Пам’ятайте: ергономіка – це стратегічна інвестиція в здоров’я працівників та стабільність компанії!

День охорони праці в Україні встановлений Указом Президента України «Про День охорони праці» від 18 серпня 2006 року № 685/2006. Цей день відзначають щорічно 28 квітня - у Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі. У цей день проводяться заходи, спрямовані на:

привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб'єктів господарювання, громадських організацій до питань охорони праці;

запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

вшанування пам'яті осіб, які загинули на виробництві.

За роки незалежності травмовано понад 935 тисяч працівників, з яких смертельно майже 35 тисяч. Ці цифри не лише статистика, за кожною цифрою – життя людей та долі тисяч українських сімей. Це реальні історії зі складними наслідками для постраждалих і їхніх близьких, які змушені протистояти новим викликам і змінам у щоденному житті.

А з початком повномасштабної війни росії проти України внаслідок ракетних атак, дії мін та іншого озброєння на робочих місцях отримали поранення понад 2000 працівників і загинули майже 700.

Якісне освітлення на робочому місці забезпечує чітке зорове сприйняття, знижує ризик нещасних випадків і запобігає перенапруженню очей.

Освітлення відіграє ключову роль у:

забезпеченні візуальної чіткості під час виконання робіт;

зменшенні ризику інцидентів, пов’язаних із поганою видимістю;

зниженні навантаження на органи зору.

Недостатній рівень освітлення, відблиски або нерівномірне освітлення можуть викликати психічне напруження, зорову втому, зниження працездатності та збільшення ризику помилок і нещасних випадків.

Окрім візуальних ефектів світла (таких як чіткість зображення й комфорт), усе більше уваги приділяється невізуальному впливу освітлення — його впливу на фізіологію, настрій і поведінку людини. Дослідження останніх років виявили тісний зв’язок між освітленням і ментальним здоров’ям працівників.

Тож належне освітлення — це не лише технічний параметр. Це важливий інструмент підтримки здоров’я, безпеки та добробуту працівників!

На перший погляд офіс, кабінет, склад, бібліотека, диспетчерська – це "безпечне середовище". Тут немає висоти, хімікатів, важкої техніки. Але чи дійсно такі робочі місця не загрожують здоров’ю?

Реальність інша: на "тихих" посадах працівники часто роками піддаються прихованим небезпекам, які не призводять до миттєвих травм, але повільно руйнують здоров’я.

До чого це може призвести:

остеохондроз, грижі, сколіоз – через сидячу роботу без ергономіки;

синдром сухого ока, головний біль, зниження зору – через роботу з монітором без перерв;

хронічний стрес, тривожність, емоційне вигорання – через постійний шум, високі вимоги, відсутність підтримки;

варикоз, порушення кровообігу – при тривалому сидінні без руху.

Пам’ятайте: небезпека не завжди виглядає як аварійна ситуація. Вона може ховатися в рутині.

Засоби індивідуального захисту – це не просто екіпірування. Це бар’єр між працівником і небезпекою. Але коли стандартні ЗІЗ не враховують анатомічних, фізіологічних і соціальних особливостей жінок – ефективність захисту знижується.

З кожним роком кількість жінок у технічних, будівельних, виробничих та рятувальних професіях зростає. Водночас більшість ЗІЗ досі створені за «чоловічим шаблоном». Це створює не лише дискомфорт, а й ризики для здоров’я, знижує мотивацію та підвищує ймовірність нещасних випадків через неправильне використання або відмову від ЗІЗ.

За даними EU-OSHA, жінки рідше застосовують ЗІЗ не через недбалість, а через відсутність належного варіанту, який би підходив за розміром, формою чи комфортом.

Що має враховувати сучасне ЗІЗ для жінок?

Розмір та форма – багато ЗІЗ створені за чоловічими стандартами. Надто великі рукавички, широкі каски чи незручний захисний одяг ускладнюють рухи і знижують комфорт.

Матеріали – ЗІЗ має бути не лише міцним, а й дихаючим, легким, гіпоалергенним. Це особливо важливо під час тривалої роботи або в умовах високої температури.

Фасон і дизайн – жіночий спецодяг має адаптуватися до будови тіла, забезпечуючи свободу руху й одночасно – максимальний захист.

Індивідуальні налаштування – страхувальні системи, респіратори, захисні окуляри, каски повинні мати регулювання, яке дозволяє зручно фіксувати ЗІЗ.

ЗІЗ – це не про “один розмір для всіх”. Це про особисту безпеку кожного!

МОП прогнозує, що до 2030 року 60% робочих місць у країнах з високим рівнем розвитку будуть частково автоматизовані, що знизить фізичні ризики, але підвищить психологічні.

За даними StartUs Insights щоб забезпечити безпеку працівників, роботодавцям варто звернути увагу на такі ключові напрямки:

Розумне захисне спорядження

Розумні шоломи, жилети та інші засоби захисту з вбудованими сенсорами допомагають у режимі реального часу стежити за станом здоров’я працівників і робочим середовищем. Це дозволяє своєчасно виявляти загрози та запобігати нещасним випадкам.

Штучний інтелект та аналітика

ШІ аналізує великі обсяги даних, передбачає потенційні ризики та пропонує профілактичні заходи. Особливо ефективний у галузях із підвищеною небезпекою.

Імерсивне навчання

Віртуальна (VR) та доповнена реальність (AR) створюють безпечні симуляції небезпечних ситуацій, завдяки чому працівники ефективніше засвоюють знання та швидше реагують у реальних умовах.

Цифрові платформи для звітності

Сучасне програмне забезпечення спрощує реєстрацію інцидентів, аналіз показників безпеки й сприяє прозорості та безперервному вдосконаленню систем управління охороною праці.

Дрони та роботизовані системи

Безпілотники й роботизовані системи беруть на себе виконання небезпечних робіт – від перевірки важкодоступних ділянок до роботи з небезпечними матеріалами, знижуючи ризики для працівників.

Психологічне благополуччя

Все більше уваги приділяється ментальному здоров’ю працівників. Стрес і тривожність можуть впливати на безпеку, тому компанії впроваджують програми підтримки та тренінги з управління стресом.

Інтеграція з цілями ESG (екологічними (Environmental), соціальними (Social) та управлінськими (Governance) аспектами діяльності компанії)

Показники охорони праці дедалі частіше включаються до звітів із питань сталого розвитку (ESG), демонструючи соціальну відповідальність бізнесу перед партнерами, інвесторами та споживачами.

Безпека даних і конфіденційність

Оскільки дедалі більше даних про працівників збирається цифровими засобами, роботодавці мають забезпечити належний захист персональної інформації та відповідність нормам конфіденційності.